У багатьох країнах соціальна робота із молоддю має відносно тривалу історію. Ключова аргументація важливості молодіжної роботи полягає в тому, що вона є справді корисною для дітей як для майбутніх громадян. Це заклало початок молодіжної політики, що базується на відповідних цінностях.

Молодіжна робота сприяє індивідуальному та соціальному прогресу завдяки діяльності, в якій молодь набуває необхідні навички та напрямки мислення. Саме тому робота молоді в соціальній сфері була закладена в законодавствах, урядових програмах багатьох міст в різних країнах. Проте, з початку 1990-х років посилюється тиск на молодіжну роботу з метою перевірки її на реальну спроможність в суспільстві.

Громадська підтримка роботи в молодіжній сфері стала залежна від продемонстрованих нею результатів. Великі міжнародні дослідження доводять, що молодіжна робота була занадто повільною для проведення оціночних досліджень по її ефективності в порівнянні з багатьма іншими послугами (Durlak,J., Mahoney, J., Bohnert, A. & Parente, M., 2010 року; Matteo, M., Campbell-Patton, C., 2008; Діксон, Вігурс і Ньюман, 2013).

Роботу в молодіжній сфері було перенесено в категорію: «Перспективна, але недоведена». В недавній доповіді ЄС про молодіжну роботу в Європі (2014 року, 7) зазначалось : «В даний час недостатня кількість даних і надійної оцінки перешкоджають тому, щоб цей сектор демонстрував ефективність». У заяві розкривається зміна в менталітеті: робота молоді повинна науково довести свої результати, щоб заслужити право на її легітимацію і підтримку.

Ключовим принципом є те, що робота в молодіжній сфері повинна плануватися, формуватися і оцінюватися спільно із самою молоддю. Молоді люди повинні брати участь в процесі оцінки, бути поінформованими про мету такої оцінки і бути впевненими, що їх думки мають значення а відтак призводять до зміни.